Радість бідних Натан Альтерман

Навесні 1941р. побачила світ "Радість бідних" – великий твір Натана Альтермана, що залишив глибокий відбиток у свідомості цілих поколінь любителів поезії, коментаторів та дослідників. Сильне враження від нього серед юних і дорослих читачів пов'язане, в тому числі, з невирішеними загадками, прихованими в ньому, з простертим над ним покровом таємниці. , здатного в переконливій формі вирішити труднощі, які воно викликає ", і тому "Радість бідних" є, за його словами, "найскладніший об'єкт не тільки серед творів Альтермана, а й взагалі в сучасній івритській поезії." Двома роками пізніше професор Боаз Арпалі теж говорив про "загадковість назви та складових тексту". А Мордехай Шалев пішов далі, представивши основну проблему в статті, присвяченій зовсім не "Радості бідних" Альтермана, а "Чекаючи на Годо" Беккета: "Чи призначені сучасні літературні загадки для того, щоб їх вирішувати, або вони навмисно зупиняються на етапі чи є взагалі логіко-лінгвістичні еквіваленти, що дозволяють визначити і зрозуміти їх? молодь, яка була взята в полон віршами книги "Зірки зовні" Натана Альтермана, що вийшла у світ в 1938 р., - це те ж "покоління землі", яке отримало в свої руки в 1941р. "Радість бідних" - твір іншого часу і Альтермана, що змінився (попри збереглися основи). Поезія, навантажена мовою древніх джерел, таємнича тим, що у ній ясно, і більше тим, що у ній приховано. Зовнішні ризики, очевидні до страху. Таємниця розколотої єдності двох людей, їх взаємозалежність, ревнощі та любов, насичені пристрастями, між "живим мерцем" (бідняком) та його дружиною (вона ж "дочка"). Поет Хаїм Гурі запитав Альтермана про сенс назви "Радість бідних". Альтерман відповів: "Прийшла страшна буря, і люди запитують себе: що залишиться від духовних цінностей, накопичених людством, від мистецтва, дружби, любові, стосунків між батьком і сином, між чоловіком і жінкою? І ось спроба відповісти на це питання: залишиться життя у розпалі смерті, клятва вірності, пам'ять, надія, продовження."