Поля крові Карен Армстронг

Вперше в історії Америки релігійна самоідентифікація йде на спад. Дехто посилається на думку, яка почала зростати після 11 вересня 2001 року, що віра взагалі є джерелом агресії, нетерпимості та розколу, чимось поганим для суспільства. Але наскільки точний такий погляд? І чи це однаково стосується всіх конфесій? У ці неспокійні часи ми ризикуємо приймати рішення з реальними та небезпечними наслідками на помилковому розумінні вірувань навколо нас, у нашій найближчій спільноті, а також у всьому світі. І тому, завдяки своїй глибокій освіченості та чуйному розумінню, Карен Армстронг досліджує потяг до насильства в кожній із великих релігій світу. Порівняльний підхід є новим: хоча було багато книг про джихад чи хрестові походи, наприклад, у цій описуються християнський та ісламський спосіб ведення війни поруч із буддизмом, індуїзмом, конфуціанством, даосизмом та іудаїзмом. . Кожна з цих віросповідань виникла в аграрному суспільстві з великою кількістю мотивів до насильства: землевласники мусили панувати над селянами, а війна була важливою для збільшення земельних володінь, єдиного реального джерела багатства до великої епохи торгівлі та комерції. У кожному контексті клас священиків мав легітимізувати дії держави. І таким чином військовий етос зв’язався зі священним. Водночас, однак, релігії розвивали ідеології, які суперечили кодексу воїнів: навколо мудреців, пророків і містиків у межах кожної традиції виростали спільноти, які представляли протест проти несправедливості та насильства, характерних для аграрного суспільства. У цій книзі досліджується симбіоз цих двох імпульсів і його розвиток у міру дорослішання цих конфесійних вірувань. Але сучасність також була надзвичайно жорстокою, і тому Армстронг продовжує показувати, як і в якій мірі релігії, у своїй відносній зрілості, прийшли до того, щоб поглинути сучасну войовничість — і яка надія може бути на мир між віруючими в наш час.