Фіма. Третій стан Амос Оз

Фіма живе в Єрусалимі, але все життя його не залишає відчуття, що він має бути десь в іншому місці. У житті Фими вистачало і таємних любовних стосунків, і нетривіальних ідей, у молодості з ним пов'язували великі надії – його дебютна збірка поезій стала гучною подією. Але Фіма вважає за краще міркувати про устрій світу і про те, як його країна загубилася в лабіринтах світобудови. Його завжди завтракала туга - різноманітна, неминуча. І ось, переваливши за п'ятий десяток, Фіма мешкає у старій квартирці, бореться з побутовими негараздами, борсається в павутині любовних томлень і працює адміністратором у гінекологічній клініці. Його люблять усі, але виносять його суспільство насилу. Він той, хто дозволив мріям та фантазіям перемогти реальність. Яєчня в нього завжди підгоряє, бутерброд падає вниз варенням, мертвий тарган читає йому екзистенційні нотації, а прихід малярів бачиться апокаліпсисом. Але в хаосі Фіміного життя неяскраво, але впевнено і стійко мерехтить світлячок. Надії? Кохання? Мудрості? Хто знає. Амос Оз виписує портрет людини та покоління, здатних на дивовижні мрії, але так у мріях та застряглих. Це з “російських” романів ізраїльського класика, у якому чітко вгадуються тіні Пушкіна, Гоголя і Чехова. Як пише сам Амос Оз: “Фіма – це Євген Онєгін із кварталу Кір'ят Йовель та єрусалимський Обломов, з яким мого героя пов'язує багато ниток.” Текст книги перекладено з мови оригіналу за допомогою програми штучного інтелекту. Здебільшого переклад тексту дуже якісний, але в деяких випадках, через недосконалість технології, в тексті можуть зустрічатись некоректні фразові переклади, а також поодинокі слова та вирази можуть бути не перекладені.