Душі Рои Хен

Спочатку не здогадатися, що Грицько, мовчазна людина, яка живе з мамою в емігрантській квартирі в Яфо, насправді мандрівник часу. Його душа поневіряється з тіла в тіло, з віку у вік протягом 400 років: із дрімучого польського містечка – у венеціанське гетто, звідти на єврейський цвинтар у Марокко та через німецький концтабір – до сучасного Ізраїлю. Начебто “вічний жид”, що блукає світом у своїх суперечках з Богом, Гриша, найправдивіший у світі брехун, не знаходить спокою. Чи то через скоєний колись злочин, чи то в пошуках загубленого кохання, а може, й просто випадково. Його мати намагається пояснити ці розповіді про “переродження” реальними подіями з дитинства. "Життя одне! – сперечається вона. – Решта метафора”. Герої роману ведуть нещадну битву за серце читача. Хто переможе – душа чи тіло, фантазія чи реальність? Життя – це подарунок чи покарання? І хто ж та сама душа-близнюка, яку Гриша шукає вже чотириста років? Це книга про тонкість душі людської, про відчайдушну спрагу знайти сенс її існування або хоча б одну душу, яка вас зрозуміє.